Нобелевська премія у Мукачеві Часто геніальні відкриття народжуються з найпростіших ідей. Часом дивуємося, чому ідея атомної бомби виникла не у наших головах.
Комісія вже присудила премію місту, але адже ця винагорода за людську геніальність надається не містам, а конкретним особам, вручення призу відкладене. У лихоманці пошуку, шляхом тривалих наукових суперечок, аргументів намагаються визначити, кому iз найрозумніших належать лаври. Впровадження винаходу відбулося під час між володарства, тобто зміни власті, таким чином відвойовують, бажали би привласнити славу собі декілька осіб.
Так склалося, що в наслідок добробуту, що насувається на любиму нашу Батьківщину, богом даний народ з грішних міркувань витрачає зароблені кошти на хліб насущний замість тарифів за водопостачання та каналізацію, отже миє руки, користується туалетом безоплатно. «Має бути порядок!» – заголосили головаті. Ламали свої голови над вирішенням проблеми.
В той час з наївних міркувань лікарня звернулася за грошима. Хотіли би придбати ендоскопічний прилад, аби у Мукачеві, на зразок всього світу без крові та скальпеля видаляти жовчні та сечові каміння, розширяти звуження коронарних судин.
Це дало ідею, що потрясла світ. Лікарня може почекати, вирішили. Якщо є таке устаткування із дзеркалами, яке дозволяє маніпулювати у судинах, це можна застосувати у каналізаційних трубах теж. Якщо хтось заборгував з тарифами, підло ззовні заткати йому каналізацію. Нехай спробує бідолаха після цього мити руки або користуватися туалетом.
Не врахували лише одну малозначну дрібничку. Людину легко можна примусити відвикнути від миття рук але від інших фізіологічних актів відвикнути не хоче. Наші друзі дійшли до того, що вночі, під прикриттям темряви залишають сліди під вікнами сусідів, інші ранком виходять з відрами, таємничий вміст яких вливають під кущі. Рослини пишно ростуть, але з того часу мешканці мікрорайонів ходять на «мінних полях», як платники тарифів, так і неплатники.
Не можна докоряти винахідникам, керівникам міста та установ, хто впровадили винахід, а також санітарній службі міста за цю незначну дрібничку, адже все передбачати не можна. Хто думав про те, що мешканцям потрібні туалети і що «мінні поля» навколо хат несуть небезпеку інфекцій.
Не менш геніальною ідеєю була би витрачання немалих коштів вартості обладнання та складного втручання, а також суми Нобелевської премії на покриття боргів за тарифи.
- участник сейчас на форуме
- участник вне форума