Отправлено: 26.06.14 19:06. Заголовок: Инна Русин. «Най народ вирішує», а не гнилі політики!

Инна Русин. «Най народ вирішує», а не гнилі політики!
Або чому русини в 1991 і в 2014 році залишаються європейським мирним народом, а політичні-бедівці українці разом з владою та карними службами – такі ганебні 23 річні антирусини і прямі злочинці, в очевидному злочині проти людяності - в дискримінації, етноциді і геноцидів русинів краю?
Далася мені на днях в руки публікація про сумнівно релігійну та політичну діяльність Віктора Бедя і я згадала про нього одну давню публікацію з «Новини закарпаття» № 215, (пятниця, 8 листопада 1991 року). Так коли її знайшла, то я проти волі ахнула и викрикнула відому фразу русинських політологів: чому русини Закарпаття в 1991 і в 2014 році залишаються тим же європейським мирним народом, а політичні українці-бедівці разом з владою та карними службами СБУ, судів та прокуратури – такі ганебні антинародні за всі 23 років антирусини і прямі злочинці, зафіксовані в злочині проти людяності - в дискриминінації, насильницькій асиміляції, етноциді, що мають явні ознаки геноциду русинського народу Закарпаття?

Ось публікація 23 річної давності тодішніх лідерів русинів, яку подаю без змін, виділивши деякі думки:
«Душа радується, коли бачимо на телеекранах чи чуємо по радіо виступи деяких депутатів з нашої країни, інших європейських цівілізованих парламентів, які знають культурно, інтелігентно, дипломатичною мовою виражати свої думки та аргументувати їх без того, щоб когось іншого, навіть свого супротивника по ідеї не образити, не принизити, а отже, не викликати антіпатію до себе. Ясно, що гарно та зповагою до опонента виступати можуть лише ті, хто в душі має спокій, повагу до іншого, бо головним закладом взаємин між цівілізованими людьми є плюралізм думок, про який ми тепер так багато говоримо. Для того, щоб публічно виступати по людьські, мало мати закіньчений вищий учбовий заклад, тобто університет, треба ще й мати в собі повагу та любов до ближнього.
Все Закарпаття мало нагоду слухати та бачити телепередачу
наприкінці серпня 1991 року, в якій брав участь депутат В.Бедь.
Нам, виборцям, стало дуже прикро, що цей молодий юрист, який не так давно вийшов на політичну арену в нашій області, дуже скоро почав виступати амбіційно. Річ у тому, що пан Бедь сказав дослівно, що він є родом русин, но він одноразово є і українець, і що проблеми русиньської в нашій області немає. Може бути теоретично і так, бо кожний має право бути тим, ким він себе почуває і яким молоком його мати плекала. Дійсно, по батькові він русин, а мати з великої України, та ніхто йому не заважає називати себе українцем. Но скажіть, будь ласка, на якій підставі і яким правом він розписується за наше населення русинів, які жиють у нашому краї і трудяться, головним чином, у сільській місцевості.
Ми розуміємо, що вам, пане Бедь, і ще деяким в теперешній ситуації треба
робити «рябу» націю – русини-українці. Так, і деякі науковці вже почали часто писатив своїх публікаціях слово русини – але обовязково додають через дифіс – українці.
Хоча ця приставка у попередні роки ніколи не публікувалась. Ми розуміємо, що деякі офіційні рецензенти за науковими матеріалами з цієї тематики, термінологію в них стежили при захистах дисертацій, та під час публікації таких матеріалів. Та при чому тут наш простий сільский русинський народ, який спілкується, співає своєю рідною русинською мовою.
Шановний пане Бедь, як будете дивитися нам в очі, коли буде проведений референдум по національному питаню? Чи дуже буде вам приємно, коли русинів у закарпатті виявиться значно більше, ніж українців. Не дуже скоро ми почали бити в барабани? Ви не визнаєте націю русинів? А мадярське, румунське, німецьке, словацьке та циганське населення, з я ким ми, русини, жили в згоді та працювали, хоча були і дуже тяжкі часи? Виходить, що значно меньше по чисельності циганське населення має свою національність в нашій області,а русинів не має? Та ще раз повторюємо, що це є історична фальсифікація, і що вона обурює не лише наш русинський народ Закарпаття, а русинів на польській стороні, та на пряшівщині – у Словаччині.
Далі. Пан Бедь дозволив собі назвати наше «Общество» русинів таким, члени якої є агентами Москви та КДБ. Сама дефиніція, сказана Бедьом, далека від почтивості, але і це можна було б вибачити, якби за нею не стояли нечесні методи боротьби з своїми політичними опонентами, а це не до лиця юристові і депутатові. Як може бути «Общество русинів» агентурою Москви, коли за розпорядженням розвідника з Москви Тюльпанова у 1946-48 роках були знищені всі книги бібліотек, написані нашою русинською мовою. Знищена була і єпископська бібліотека, друга за величиною та цінностями книг після бібліотеки Карлового універсітету в Празі. Далі. Заборонено було навчати дітей у школах русинською мовою, друкувати книги та пресу, а тепер, бачите, Москві стала потрібна «нова» нація в Закарпатті? Де тут елементарна логіка? А те хто ми є, хто є закрпатський народ, най вирішує сам закарпатський народ.
Скажіть, будь ласка, скількі хлопців або дівчат ходило з прапорами мітингувати за межі нашої області, скажімо, у Львів, Івано-Франківськ чи Стрий? Але за те рухівські загони із Львова, Стрия вже марширували із прапорами в Ужгороді, Мукачеві, Сваляві, Виноградові. А для чого? А для того, щоб навчити політиці.
Ми просимо дотримуватися міжнародної етики у політичних виступах по радіо чи телебаченню. Інакше до плюралізму ми не дійдемо. Але діячам які так боляче реагують на нашу націю русинів, можна лише порадити, щоб вони краще знали думки і прагнення свого народу.
Михайло Білак (Ужгород) Юрій Думнич (Ужгород) Матвій Попович (Мукачево)
Василь Сочка-Боржавин (Ужгород) Людвіг Філіп (Ужгород) Андрій Шепа (Мукачево)»


Як бачимо нічого не змінилося за 23 роки ні в Віктора Бедя, який заліз до православних во священники, ні в СБУ, прокуратури та судів. І дальше вони всі крутять свою націоналістичну шарманку про загрозу українській державності від русинів, при тому, що мовчать як хорьки про ту загрозу, яку складає саме українська антирусинська політика влади України. І сьогодні русини мирні! І сьогдні кажуть владі – ще не пізно визнати русинів Закарпаття як народ і закрити проблему, причому, не проблему русинів, а саме проблему Києва. Та вважається, що влада з своїми карними органами глухоніма і сліпа… за що і терпить катастрофічні наслідки своєї безглуздої діяльності всі 23 роки.
Як тоді, в 1991 році, так і сьогодні влада та її оракули-політики бедівці співають свою брехливу пісню, що «ніхто не утискує русинів», «русини можуть вільно збиратися та мати всі права», при цьому продовжують свою вовчу антирусиську політику не лиш проти русинів, але й проти мадярів та проти всіх нацменшин краю. Невже війна на Сході нічому владу та бедівців не навчила?
Русини в 1991 році казали і сьогодні кажуть: «Най сам народ вирішує, хто він, а не гнилі утаємничені українські фахівці-антирусини! Лиш в цьому випадку буде мир та порозуміння!»